Сьогодні велике свято
Вкраїнський народ відзнача.
Відкрийте
ж бо душі назустріч,
Хай
радість ввіллється в серця!
150 років минуло з того
часу, як на Вкраїнському небосхилі спалахнула нова, яскрава зірка - Леся
Українка. Хвороблива тендітна Леся брала сили і натхнення з цілющого,
невичерпного джерела народних легенд, казок. Надихала її велика любов до
народу, природи, рідного краю. І сильні промінчики яскравої зіроньки пробилися крізь
хвороби та незгоди.
Леся
Українка – Лариса Петрівна Косач-Квітка – народилася 25 лютого 1871 року в
місті Новограді-Волинському. Батько Лесі, Петро Антонович Косач, був відомим
громадським діячем. Це була людина начитана, з університетською освітою.
Лагідність його вдачі і риси зовнішності передались улюбленій доньці. Мати, Ольга Петрівна Косач-Драгоманова, письменниця,
відома в літературі як Олена Пчілка, була першою вчителькою і дбайливою
порадницею дітей, справжньою берегинею роду, виховувала почуття любові до
рідного краю, звичаїв, традицій...
Миті дитинства… На диво обдарована дитина вивчає
не тільки європейські мови, грецьку, латину, не тільки наповнює душу казковими
враженнями чарівного волинського лісу, а й бере активну участь у громадському
житті. Не по літах розвинена, вона разом зі своїми ровесниками на руїнах
старовинного луцького замку влаштовує «таємничі зібрання».
Муки виснажували її з раннього віку. Вона навчилася «крізь сльози
сміятись». Вже в 10 років з’явилися перші ознаки туберкульозу лівої ноги, а
незабаром лівої руки. Потім хвороба перекинулася на легені і нирки. В одному з
листів 1912 року Леся називає своє життя постійною війною з сухотами. За цю
«тридцятилітню війну» вона перенесла кілька складних і болючих операцій.
Прикута до ліжка, довго перебувала в гіпсі, ходила то за допомогою милиць, то
за допомогою складного і тяжкого апарата на нозі. Лікувалася в Криму, Одесі, в
Бессарабії і Болгарії, Німеччині та Італії, в Єгипті і Грузії...
Саме у
грузинському містечку Сурамі 1 серпня 1913 року перестало битися її гаряче
серце. Тіло великої дочки українського народу було перевезено в Київ і поховано
на Байковому кладовищі.
Гортаючи матеріали життя і творчості Лесі,
потрапляємо на такі цікаві факти:
- Леся Українка народилася другою
дитиною в сім’ї Петра і Олени Косачів, після брата Михайла;
- у сім’ї Косачів було шестеро дітей:
Михайло, Лариса, Ольга, Оксана, Микола (помер маленьким), Ізидора;
- серед улюблених книжок дітей Косачів були
байки Глібова, «Сербські народні думи і пісні», «Робінзон Крузо» Дефо, «Міфи
класичної давнини», праці Чубинського. Мати не любила «дитячих
книжок», вважала, що вони лише псують дитині смак;
- перший вірш Лесі називався «Надія»;
- сестра Ольга дбайливо зберігатиме родинний
архів. Пройдуть роки, Ольга отримає фах лікаря, а згодом напише ґрунтовну,
побудовану на фактах, біографію Лесі Українки;
- цікаво знати, що Леся дуже любила музику, була
до неї дуже здатна, навіть грала свої власні, дуже хороші імпровізації. З цього
приводу вона склала чудову поезію «До мого фортепіано»...
Леся
Українка прожила хоч і коротке, проте надзвичайно цікаве життя – життя сповнене
любові, добра, сили волі, мужності і краси. Тому недаремно її твори
користувалися і користуються надзвичайною популярністю.
З нагоди
відзначення150-річчя від дня народження Лесі Українки учні переглянули відеосюжет
«Наша Леся», прослухали інформ-повідомлення «Жила на світі Леся», працювали над
створенням лепбука, розгадували кросворд та філворд. Цікаво пройшла
поетична хвилинка «У дитячому колі»: діти
читали напам’ять вірші «На зеленому горбочку», «Вишеньки-черешеньки»
та ін., лунала колискова «Місяць яснесенький». Із захопленням
грали у мовознавчі ігри, виконали вправу «Асоціативний кущ: Леся Українка – яка
вона?». «Завітала» Леся Українка і на урок математики: розв’язавши вирази, школярі
знайшли відповіді на поставлені запитання. Також ознайомилися із матеріалами виставки-інсталяції
«Ти себе Українкою звала...», взяли участь у поетичному челенджі «Вивчи! Розкажи!
Прочитай! будь-який твір Лесі Українки».
Книжечка-пам’ятка, виготовлена власноруч, буде нагадувати кожному про
святкування роковин від дня народження геніальної поетеси з ім’ям Українка.
Безсмертна у віках, в душі народу
Ти довго-довго, Лесю, будеш жити.
І присягаємося нині щиросердно
Твоїм ідеям вірно послужити.
Немає коментарів:
Дописати коментар