День жалю... День скорботи, печалі

 

День жалю... День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять.

Свічки – це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.

 

У День пам’яті жертв Голодоморів о 16 годині долучіться до загальнонаціональної хвилини мовчання та загальноукраїнської, міжнародної акції «Запали свічку!» у пам’ять про мільйони замучених голодом українців.

Нехай свічка на Вашому підвіконні свідчить про те, що Ви не забули про мільйони душ, які відійшли із життя через жахіття Голодомору. Хай маленький вогник свічечки нагадує про тих, хто помер голодною смертю. І дай, Боже, щоб ця трагедія ніколи не повторилася.

Хай світло від свічки у небо летить,

Хоча б одну душу зігріє в цю мить.

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла!

 

Біль душі і пам'ять серця

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Пройшли роки, минули десятиліття, а трагедія 1933 року й сьогодні хвилює серця людей.

    Голодомор 1932-1933 років – національна катастрофа в історії нашої держави, яка забрала життя мільйонів людей. Невідома навіть точна цифра. За різними даними голодною смертю померло від 4 до 9 мільйонів осіб. Люди пішли з життя тому, що у них було забрано останній шматочок хліба - останню надію на порятунок. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.

    Учні прослухали розповідь «Страшні події 33-го», переглянули мультиплікаційний фільм «Голодний Дух», який допоміг дітям краще зрозуміти жахіття голодомору. Також взяли участь в акції «Незабудки пам’яті» - власноруч виготовили квіточки-незабудки, які є символом пам’яті жертв Голодоморів і почепили на символічну карту пам’яті.

Ніде нехай більше такого не буде!

Хай день новий життя несе нове.

Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!

В достатку Україна хай живе!

 

Україна - країна гідності та свободи

 

В Україні щороку 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи. Цей день присвячений двом революціям, які відбулися в Україні – Помаранчевій революції, яка була у 2004 році, та Революції Гідності – у 2013 році й залишили визначальний і незабутній слід в історії.

         Свято започаткував у 2014 році п’ятий президент України Петро Порошенко указом "Про День гідності і свободи" з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження й донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події, які мали місце в Україні на початку XXI століття. В цей день українці вшановують патріотизм і мужність своїх співвітчизників, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

Учні, прослухавши розповідь класних керівників «Майдан – шлях до свободи» та переглянувши відео «Революція гідності: як це було…» , дізналися, що 21 листопада 2013 року мирна акція у центрі Києва громадян України, здебільшого студентів, проти відмови керівництва країни від курсу на європейську інтеграцію закінчилася розгоном поліцією та побиттям учасників.   Що саме ця  подія стала початком Революції гідності. Щоб віддати шану тим людям, які виявили сміливість і боролися за права людини, за наші громадянські права, за наші свободи, школярі виготовили патріотичний ланцюжок «Тільки в єдності наша сила».

Пам’ятаймо та молімося за українських героїв, які поклали свої життя за волю і незалежність України!

Толерантність починається з мене...

 

16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно».

Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є. Це мистецтво жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компромісу.

Відеопрезентація-гра «Сонце сяє однаково усім» перенесла школярів до чарівної країни Толерантності, де  вони з захопленням грали ігри, розгадували ребуси, кросворди. Про те, як бути толерантним розповіла практичний психолог п.Юлія. Дуже сподобалася усім хвилинка-заклик «Будьмо толерантними». Кожен отримав символічне сердечко «Толерантність починається з мене», яке буде нагадувати про те, що толерантність починається з кожного з нас. 

         Відмалювавши свою  долоньку, діти подарували частинку добра нашій планеті Земля. Також другокласники опрацювали  і обговорили хмару слів «Толерантність».

Якщо кожен з нас буде толерантним, то світ довкола обов’язково зміниться. І, певна річ, на краще. Тож будьмо добрішими! Будьмо терпимими! Будьмо толерантними один до одного! І буде всім нам щастя.

Хай панує вірус доброти, його підхоплять всі – і я, і ти!

 

Добрі серця - це сади,
Добрі слова - коріння,
Добрі думки - квіти,
Добрі справи - плоди.

             Генрі Лонгфелло

Добрі справи повинні приносити нам задоволення. Даючи щось іншим або допомагаючи комусь, ми не повинні очікувати нагороди чи похвали.

Головна нагорода за добрі справи – радість людей, яким ми зробили щось хороше. Після добрих вчинків у людини покращується настрій, самопочуття.

Доведено, що добрі люди живуть на 9 років довше і хворіють у 2 рази менше, ніж злі.

Цього року Всесвітній день доброти проходив під девізом «Хай панує вірус доброти, його підхоплять всі – і я, і ти!» Учні дізналися  про історію виникнення свята, переглянули та проаналізували виставку дитячих малюнків «Людину зігріває доброта» та серію повчальних мультфільмів «Твори добро». Діти задумалися, якою повинна бути казкова країна Добра. Усі бажаючі відповіли на запитання: «Що треба зробити кожній людині для того, щоб світ став «добрішим»?» Кожен власноруч виготовив «Сонечко доброти», яке вдома буде зігрівати своїми «добрими промінчиками» усю сім’ю, родину.

Давайте будемо наповнювати наші сади сонячним світлом, добрими словами і добрими справами, завдяки яким світ стане кращим та добрішим!

Мовний круїз "Горджуся і радію, що рідною мовою я володію"

 

Мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це найбільше і найдорожче добро кожного народу.

9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

         З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

         У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “Повість минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. “Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”...

         Сьогодні учні поринули в чудовий світ нашої мови, дізналися чимало цікавих фактів про День української писемності та мови. Взявши участь у мовному круїзі «Горджуся і радію, що рідною мовою я володію», переглянули відеопрезентацію «У мові моїй краса і неповторність», обговорили серію малюнків «Українська мова – диво калинове», прослухали вислови про мову та створили дерево висловлювань «Мова – коштовний скарб народу». Другокласники з цікавістю розглядали старовинні книги, яким понад 100 років і намагалися прочитати слова, написані церковнослов’янською мовою. На згадку кожен школяр отримав пам’ятку-вислів «Плекай рідну мову».

     Прекрасна, багата, мелодійна українська мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

Маркіян Шашкевич - національна гордість

 

6 листопада 1811 року у селі Підлисся  народився письменник, галицький пророк, «Будитель» народного духу, священник УГКЦ, очільник «Руської трійці», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністрова», культурно-громадський діяч, зачинатель нової української літератури в Галичині - Маркіян Шашкевич.

З нагоди святкування 209-ї річниці з дня народження Будителя Галичини, учні ознайомились із цікавими фактами про життя і творчість Маркіяна Шашкевича, обговорили буклет «Славетний Маркіян Шашкевич», здійснили віртуальну мандрівку до музею-садиби – куточка мальовничої підлисецької природи з хатою і господарськими будівлями, із залишком саду, криницею та розлогими старезними дубами. Також із захоплепленням слухали поезії з альманаху «Русалка Дністровая».

Дякуємо бібліотекарю сільської бібліотеки за надані матеріали.