Мово моя, ти для мене криниця,
Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.
Ти і казка, і пісня чудова лірична.
Ти і дума, і правда, і мрія людська.
Неповторна і щира, ласкава й музична,
Українському серденьку завжди близька.
Ніби мати, така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.
Ми з тобою — народ і велика родина!
І тебе берегти саме час, саме час!
Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років.
З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб – рідну мову. Народ плекав її у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
З метою формування громадянської і загальнокультурної компетентностей, виховання любові до рідної мови, бажання вивчати українську мову та спілкуватися нею проведено тематичний день «Мовний вернісаж». Учні переглянули відеосюжет «Свято рідної мови», з якого ознайомилися з витоками святкування Дня рідної мови, прослухали аудіорозповідь «Легенда про мову», дізналися цікаві факти про мову, опрацювали хмару слів «Яка наша мова» та взяли участь у мовознавчій загадковій вікторині «Ерудит». На уроках навчання грамоти (1 клас) та української мови (2 клас) діти розшифровували прислів’я, читали та аналізували «Казку про мову», відгадували загадки-цікавинки, грали цікаві мовні ігри.
На згадку кожен отримав пам’ятку «Народний вислів про мову».
У країні, де гори Карпати,
Де лимани, річки і моря.
Появилася іскрою в хаті,
Рідна мова в душі Кобзаря.
Розцвіла мов троянда лілова
І у серці піснями луна.
Милозвучна, єдина, чудова,
Найріднішою стала вона.
І віками в серцях українців,
Прославляла державу свою.
Наливаючись щастям по вінця,
Не прогнулась в запеклім бою.
Тож у сонячний день цей чудовий,
Пам’ятайте і завжди любіть.
Ту криницю невичерпну мови,
Глибину невмирущих століть.
Немає коментарів:
Дописати коментар