Початкова школо, прощавай!

Дитинство — це особлива пора в житті людини. Нам так швидко хочеться стати дорослими і ми не розуміємо, як добре було нам в дитинстві.  Але все має свій початок та кінець.

         Сьогоднішнє свято стало своєрідною межею між дитинством та юністю. Саме сьогодні мої діточки покинули країну Дитинства, в якій навчалися довгих 4 роки.

         Для мене і для своїх батьків ви завжди будете дітьми, скільки років вам би не було.

Шановні батьки!

Ви дяку прийміть за дітей хороших,
За втрачені сили, недоспані очі,
За віру в дітей, за ласку, терпіння,

 За допомогу і взаєморозуміння.
Бажаю ще більше сили набратись,
Бо ще 7 років вам разом навчатись. 

Початкова скінчилась школа –
Пташенята мої ростуть!
Світ цікавий такий довкола –
Із гніздечка пора у путь.
А вони ще такі маленькі!
Перші проби, важкий політ!
Крильця – ручечки ще слабенькі,
Щоб іти самостійно у світ.
Їм підтримка, турбота потрібна,
Доброта і людське тепло,
Світ широкий і чисте небо,
І щоб сонце у небі цвіло.

В народі кажуть, що лелека навчить своїх лелеченят літати і відпускає їх в світ широкий, а сам сідає високо на дереві і співає, але ще ніхто не чув цього співу…

Тож я сьогодні впевнено випускаю у політ з країни Дитинства своїх 17 пташенят.

За наполегливу працю і старання у початковій школі всі учні нагороджені дипломами випускника початкової школи та медалями «Випускник початкової школи». На згадку про наш клас, про навчання у початковій школі діти отримали портфоліо зі своїми першими досягненнями. 

 Шкода, що настав цей час

І вже пора поспішати у 5 клас.

Но знайте, ніколи я вас не забуду,

Завжди пам’ятати й любити вас буду!

Нехай краса душі вас, не покине,

І в дійсність перетвориться мета.

Хай кожен стане гордістю родини,

В якій панують мир і доброта.

Я вам бажаю успіхів, удачі,

Розправте крила, високо летіть.

Усе робіть, будь – ласка, якнайкраще!

До мене повертайтесь хоч на мить!

В добру путь!

Вдягнись з самого ранку в українську вишиванку!

Вдягнись з самого ранку,

Як небо пахне ще зірками,

Ти в українську вишиванку,

Живими шитими шовками…

…Вдягни сорочку-полотнянку,

Де ниток барви рукотворні

Іскряться сонцем спозаранку,

Як Україна, неповторні.

Сьогодні, 16 травня, в Україні відзначають День вишиванки.

Вишиванка – споконвічний традиційний національний одяг, без якого не можна уявити справжнього українця.

Одягнувши вишиванку до школи, учні проявили любов до України та долучилися до свята – Міжнародного дня вишиванки.

Діти пригадали історію виникнення Дня вишиванки в Україні, колективно працювали над створенням виставки «Вишиванка – дзеркало душі народної» та взяли участь у загальношкільному танцювальному флешмобі «Україна вишивана».

 Допоки ми бережемо вишиванку-оберіг – доти живе Україна. Адже, вишиванка – це наш генетичний код, вона єднає українців.

Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, - як життєдайна днина!

Злюби, мов світло сонця зранку,
Що йде до тебе від заграви,
Свою вкраїнську вишиванку,

Злюби - без поспіху й забави…

Я люблю свою матусю

У цю травневу днину,
Між пташок дзвінких пісень,
В серці кожної людини
Йде з любов’ю Мамин День.

В день такий приносять діти
До мамів любов свою –
В подаруночках і квітах
Кажуть: я тебе люблю.

         Свято Матері - одне з травневих свят в Україні, яке називається просто, але стосується кожної людини, яка живе та ходить по землі.  

  Мама. Мамочка. Мамуся. Неня. Найкраща, рідна, дорога.Найперша, з ким ми знайомимося при народженні. Найперша, хто дає нам упевненість у безпеці та теплі. Найперша, хто є втіхою в сумні хвилини життя. Найрідніша, найдорожча, бо вона дала нам найбільше — щастя жити. Вона – берегиня роду людського.  Життєве покликання наших мам – особливе. Мама – це душа   сім’ї. Її тепла посмішка, лагідні руки, найрідніший голос, її похвала чи застереження живуть у кожному з нас з дитинства і до кінця наших днів.

Чи ж не тому ми хочемо сказати їй найкращі слова вдячності?!

         Незабутнє свято «Я люблю свою матусю» подарували  учні своїм найріднішим. У піснях, віршах та сценічних номерах виливали свою любов та повагу до матусь та бабусь. На обличчях сяяли усмішки, а уста промовляли найтепліші, найрадісніші побажання своїм рідним. Колискова пісня матері Васюти В. зігріла душі усіх присутніх. Родзинкою свята був аудіозапис легенди «Розмова з Богом» у виконанні вчителя Гембари В.В. та учнів Галька О. та Рошинець М.

Напередодні діти трудилися у «Майстерні подарунків», щоб кожна матуся отримала подарунок зроблений з любов'ю руками своєї дитини.

У цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом. Хай світлом і добром відгукуються у душах дітей Ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!

Матусю наша, ми це знаєм:

Багато ангелів є в Божім раю,

Та на землі лише один між нами:

Це наша мама!

За Вас ми молимося Богу,

За Вас благаєм Пресвятого,

Щоб Вам здоров”я, силу дав,

Щоб щастя-радість Вам послав,

Щоб обминало лихо і пригоди злі.

Матуся наша – ангел на землі!

Година-спомин "Пам'ятаємо!"

  

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
І травень знов і знов нам нагадає,
Як із життя ішли його сини.

У День пам’яті та примирення учні віддали данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

         До пам’яті про жертви нашого народу у ІІ Світовій війні додалася пам’ять про тисячі загиблих під час протистояння російській агресії.

Слава всім, хто захищав Україну від нацизму!  

Слава всім, хто боронив і боронить нашу Батьківщину від російського окупанта!

Слава Україні!

Для нас лиш б'ється днями й ночами найрідніше в світі - серце мами

      

          Прийшов місяць травень. Завітав до кожної оселі і приніс нам чарівне свято — Свято матері!

Коротке слово — «мама», але які надлюдські глибини скарбів містить воно у собі! Усе її життя — це терпіння, безмежна самопожертва…

                              Люба матусю, дорогі бабусі!

Запрошуємо Вас на свято «Я люблю свою матусю», яке відбудеться 10 травня 2019 року. Початок – 12.00.

Ми старанно готуємося. З нетерпінням чекаємо!