Рідна мова є важливим елементом культурної та національної
свідомості людини. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку
нашого матеріального й духовного спадку. Вона накопичує традиції й досвід
попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Без своєї мови, своєї
самобутньої культури немає народу. Саме з пошани до рідної мови починається
розвиток будь-якої країни, бо мова – один з головних символів народу, його
об’єднуюча сила, яка робить нас згуртованими та сильними. Це – наша найсильніша
зброя, і водночас – наш найдорожчий скарб.
Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує
його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин,
людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і
боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є
рівноцінним неповазі до батька й матері.
Міжнародний День рідної мови – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічні події, що
сталися в Бангладеш (Східний Пакистан)21 лютого 1952 року. Тоді від куль
поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї
рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни.
Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ
відзначає День рідної мови. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і
ми, українці.
Українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є
однією із найдавніших на нашому континенті. Тому знати, берегти і
примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює
значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може
розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.
Немає коментарів:
Дописати коментар