Чотири перших роки промайнуло, тих незабутніх шкільних літ!

Сонячний ранок всміхнувся привітно,

Трави викупав в перлах-росах.

Сині дзвоники в полі розквітли,

Ніби стрічки в пшеничних косах.

Чом же сонечко встало так рано?

Чому квіти яскраво квітнуть?

Чом киває гіллям калина?

Чом щебечуть пташки привітно?

Бо початкову школу закінчили діти,

І у нас сьогодні справжнє свято.

Тільки першу сходинку здолали,

А ж іще долати і долати.

Шкільні роки – це багато днів… Багато ранків ви прокидались, не додивившись солодких снів, і йшли знайомою стежиною до школи. І хоч частенько сонечко кликало вас на вулицю, у ліс, на річку, ви прямували до школи. Вчилися читати, писати, рахувати, жити за правилами рідного шкільного дому. За цей час ви пізнали один одного, подружилися, зробили разом багато корисних справ, навчилися здобувати знання. І ось прожито майже останній навчальний день початкової школи. Сьогодні ви кажете: «Початкова школо, прощавай!»

Нехай у майбутньому ваше життя буде безхмарним, навчання – легким, доля – щасливою на своїй землі, поміж рідних людей.
Ніколи зла нікому не творіть,
Бо зло вертатися погану звичку має
Добро творіть, усім добро робіть
І втоми серденько нехай не знає.
З любов’ю в серці, з радістю ростіть,
Учіться людям сонечком світити.
І доброту в своїй душі несіть,
У мирі й злагоді учіться, діти, жити!